Аналіз багатьох часових процесів вказує на те, що циклічність є не просто властивістю процесу, циклічний порядок якого визначається як функція лінійного полярного часу, а проявом тимчасової циклічної впорядкованості. Час постає маємо як параметр циклічного руху. Назвемо цей параметр фазовим часом. Спостережувана фаза циклічного часу відповідає справжньому моменту лінійного часу, але на відміну лінійного, циклічний час статично, і всі фазові моменти циклічного часу існують одночасно рамках єдиного часового циклу. Отже, час багатошаровий. І тут всі фазові стану відбиваються у структурі єдиного тимчасового циклу, а визначення фази відбувається за зовнішньому спостереженні.
Іншими словами, фазовий час є величиною, що спостерігається, і без зовнішнього спостерігача немає сенсу говорити про його рух. Фазові моменти не сприймаються з погляду внутрішнього спостерігача окремо, а переживаються ним як щось цілісне, у якому одночасно присутні як минуле, і майбутнє, з погляду зовнішнього спостерігача. Тим часом лінійний рух часу відчутний лише завдяки увазі спостерігачів. Кожен акт спостереження відповідає транзитивному зсуву часу. І тут структура часу є єдність внутрішнього циклічного часу, заданого з урахуванням зовнішнього транзитивного часу. Тобто, якщо говорити більш простою мовою, в той самий момент відбувається життя в різних часових вимірах, незалежно один від одного. Отже, машини часу, оспівані у фантастичних романах, не такі вже й фантастичні і, можливо, незабаром вчені знайдуть спосіб вирушати як у минуле, так і в майбутнє. І ще менш фантастичні інші виміри, де життя начебто й схоже на земне, але має й свої відмінності. Як знати, чи не є наші полтергейсти, існування яких вченим таки довелося визнати, гостями з іншого виміру.
Отже, саме в місцях перетину тимчасових Всесвітів, на думку прихильників Еверетта, спостерігаються аномальні явища: НЛО, привиди, полтергейст… Не дивно, що батько цієї революційної теорії за життя набув безліч противників і чув на свою адресу різні невтішні епітети. Не дарма мудреці говорили, що найгеніальніші ідеї – це нісенітниця, яка несподівано спадає на думку. Проте поки що ніхто не довів, що теорія Еверетта помилкова. Більше того, у наші дні багато вчених продовжують працювати в тому ж напрямку.
Вищезазначене відкриття важко переоцінити. Адже в паралельних світах може бути і паралельне життя, яке нагадує наше і все-таки трохи інше. Зокрема, та сама Сила, яка проривається до нас у вигляді аномальних явищ, у паралельному просторі може бути цілком повсякденною річчю. Раптом саме вона і підточує кордон між світами на тих відрізках, де цей кордон слабший?